Знову ми в дорозі, знову пливемо на паромі до Сурат Тхані, а потім знову літоком Air Asia – на північ до міста Чіангмай. Вперше за недовгий досвід перельотів мали невеличку пригоду в повітрі – за першим разом в Чіангмай не вдалось приземлитись через велику хмарність, довелось зробити коло над містом і півгодини почекати поки хмари розповзуться. З другого разу все вдалось успішно, але нерви трошки нам полоскотали. Почитав, що маневри перед посадкою, захід на другий, третій круги – це взагалі звична справа для пілотів, але, напевно, не для тих, хто літає кілька разів на рік.
Якщо провести паралелі між Таїландом і Україною, то Бангкок і Чіангмай це як Київ і Львів. Бангкок – такий же великий і метушливий, з новими хмарочосами, а Чіангмай такий же невеликий і затишний, з купою храмів (близько 300), історичним центром… Правда в Чіангмай мур навколо центральної частини міста зберігся практично повністю, це видно на карті, і це виглядає дуже круто – центр оточений суцільною стіною з ровом. Колись напевне вона була суцільною, а зараз в ній зроблено багато проходів і проїздів. В Чіангмаї ми гуляли набагато більше ніж в Бангкоці, напевно тому що вже адаптувались до спеки, а можливо тому що тут було спокійніше, але храмів ми відвідали точно значно більше. Всі вони різні і не схожі між собою. Всюди Будди – золоті, срібні, великі, маленькі, стоячі, сидячі, був навіть лежачий.
<
Також одним з ключових моментів відвідин Чіангмая був зоопарк. Кажуть що це ледь не найбільший зоопарк в цій частині Азії. Не знаю, як там інші, не був, але зоопарк в Чіангмаї настільки великий, що там навіть ходить внутрішній автобус. В Олександри на той момент було велике зацікавлення жирафами, вона малювала їх, бавилась ними, показувала в книжечках, тому ми не могли втратити можливості, щоб вона їх побачила, а в кінцевому результаті вдалось ще й навіть погодувати їх з рук. Загалом зоопарк став надзвичайно цікавим елементом програми і для нас, де ще побачиш левів, тигрів, слонів, бегемотів, крокодилів, і всіх, всіх, всіх… Також на території зоопарку був акваріум. Раніше я бачив акваріуми з прозорими скляними тунелями тільки в кіно, але зараз перший раз пройшовся ним сам. Круто коли над тобою плавають здоровенні риби і скати. В час нашого перебування в Таїланді, Олександрі перед сном якраз дуже добре заходив мультик про Немо, тому риби-клоуни і риби-хірурги були в акваріумі справжньою знахідкою. На зоопарк можна сміло витрачати цілий день, там є що робити, але після цього ноги просто відвалюються )))
<
Останнє фото, з дитячого майданчику в аеропорту Дохи (Катар), де ми провели 5 годин, але час пролетів дуже швидко, все таки не дарма цей аеропорт вважають найкомфортнішим у світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар