Дорога до Тейде виявилась недовгою, зате дуже мальовничою. В масштабах острова Тенеріфе взагалі немає довгих переїздів. Шлях пролягав через ліс - ідеальна асфальтофана дорога, яка повільно підіймалась і в якийсь момент ми виїхали на оглядовий майданчик, що кишів японськими туристами. З майданчика відкривався чудовий вигляд на Тейде - вулкан здіймався над островом, а внизу під ним лежали хмари.
З кожним новим кілометром, що ми наближались до вулкану, нам відкривалась нова, не бачена раніше природа - марсіанські пейзажі, застигла лава, яка колись текла схилами після вивержень, кольорові зрізи гірської породи. Неймовірні відчуття - гуляти по Марсу. Десь тут знімали в свій час пейзажі для "Битви титанів". Пів дня ми гуляли довкола вулкану, навіть побачили сніг ))
Ночівлю ми запланували у дуже класному кемпінгу Las Lajas, по дорозі до якого також насолоджувались вечірнім туманом та маленькими соснами, які штучно висаджують на вулканічну землю в околицях. Там у кемпінгу у нас навіть вперше на Канарах перевірили бронювання ))) В околицях вулкану у нас було заплановано два дні, тож другого дня ми вирішили піднятись на невеличку гірку, з якої відкривався гарний вигляд на вулкан. Подорожуючи Європою можна зустріти дуже різноманітну публіку - Канари все таки місця більше для європейських туристів, наших тут зустріти доволі складно. Піднявшись на гірку, ми перекинулись кількома словами з дідом з Лондона, сфотографували його на фоні вулкану, також з парою з Франції. Всіх цікавило - скільки нашій малій, бо видно було незвично бачити таку дитину в таких місцях, ще й в наплічнику ))
Після продуктивного дня, попрощавшись з вулканом, ми вирушили на наступне місце ночівлі - в мальовничий кемпінг Los Pedregales. Шлях пролягав через ущелину Маска - серпантини, серпантини, серпантини... урвища і чудові ідеальні дороги на одну машину, де дивом розминаються між собою великі туристичні автобуси. Кемпінг здивував нас зеленню, садами, квітами і дитячими майданчиками - все було ідеально - вода, туалети, місця під намети і чудовий вигляд зі схилу гори.
Увесь наступний день ми провели в подорожі на маяк, де, за чутками, найвищі хвилі на острові. По дорозі роздивлялись, як на засушливих плантаціях ростуть банани, папаї і інші фрукти. І справді - побачене на маяку було того варте - хвилі були неймовірними - на них ми потратили цілий день, фотографуючи з різних ракурсів і різним освітленням.
Далі друга підряд ніч в тому ж чудовому кемпінгу Los Pedregales, а вранці - неспішні збори і виїзд до останнього місця ночівлі - квартира поруч з аеропортом, де ми нарешті повечеряли як білі люди і відпочили, сходили на місцевий пляж і з задоволенням покопирсались в чорному пісочку, прощаючись з островами ) Після злету ми ще раз попрощались з Тейде, який ховався у тумані, а через п'ять годин нас вже зустрічав нічний Краків, вечеря у приємній компанії, а потім дорога додому.
Немає коментарів:
Дописати коментар